Краматорська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №8 Краматорської
міської ради Донецької області

Поради батькам дітей з особливими потребами

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 30 березня 2017

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.
2. Даруйте дитині свою любов та увагу,однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.
4. Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
6. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.
7. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
8. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні Інтернет не замінять їй вас.
9. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.
10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.
11. Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
12. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

 

Поради батькам конфліктних дітей

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 30 березня 2017

1. Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, у всіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше вибухають «бурі».
2. Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитини в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах її виникнення.
3. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.
4. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

 

Як поводитися батькам та оточенню схильної до суїциду дитини

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 30 березня 2017

Стратегічними напрямками  батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення стосунків в сім’ї, підвищення самооцінки, самоповаги дитини, а також покращення спілкування у родині. Усі ці заходи мають призвести до підвищення самоцінності особистості дитини, її життя до такої міри, коли суїцидальні дії втрачають будь-який сенс.

Для підвищення самооцінки доцільно застосовувати такі заходи.

  • Завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині, – це підвищує впевненість у собі, підвищує віру в майбутнє, покращує її стан.
  • Не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, життя тощо.
  • Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона дійсно відчула, що її дійсно люблять.
  • Сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є, – не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі.
  • Підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судіть її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини.
  • Слід тактовно і розумно підтримувати всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки дитини, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності і життєдіяльності; майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

У випадку, коли ваші діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай, слід поводитися так.

  • Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
  • Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.
  • Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
  • Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.
  • Зосередьте свою увагу на почуття дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.
  • Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
  • Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розслідувальні».
  • Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.
  • Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, приймайте свою сторону, а не сторону інших людей, які можуть завдати їй болю, або щодо яких вона може вчинити сама.
  • Дайте своєму синові чи доньці знайти свої власні відповіді, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.
  • Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коло та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на щастя, найчастіше і не слід примати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки довіряти їм.
  • І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч!

У випадку, якщо існує реальний суїцидальний ризик або вже відбулася спроба, то батькам можна порадити таке.

  • Першим кроком у запобігання самогубства завжди буває встановлення дворічного спілкування.
  • Батькам слід подолати ситуацію, коли необхідність бесіди з дитиною про її суїцидальну спробу загострює їхні власні психологічні конфлікти або виявляє якісь їхні проблеми. Слід і в цій ситуації віддавати перевагу бажанню поговорити з сином або донькою і водночас – перемогти страх перед ціллю бесідою, щоб обов’язково відбулося спілкування і обговорення проблем.
  • Діти у стані суцільної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі; тому не можна виливати на дитину несвідому чи свідому агресію; іноді корисно стає невербальна комунікація – жести, доторки тощо.
  • Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її; тому для досягнення позитивного результату в діалозі необхідні м’якість і наполегливість, терпіння і максимальний прояв співчуття і любові тощо; слід використовувати всі заходи, наведені на початку.

 

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 30 березня 2017

1. Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.
2. Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.
3. Не застосовувати фізичні покарання.
4. Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.
5. Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.
6. Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.
7. Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.
8. Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.
9. Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Принципи спілкування з агресивними дітьми:

  • Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
  • Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
  • Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
  • Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

 

Як покращити успішність дитини в школі

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 30 березня 2017

Ті батьки, які хочуть бачити в щоденнику своєї дитини гарні оцінки, повинні засвоїти для себе кілька правил:

1) не можна нагороджувати дитини образливими епітетами, кричати на нього за погану успішність;
2) не можна при спільному виконанні домашніх завдань брати основне навантаження на себе: допомога батьків повинна бути мінімальною, дитина повинна навчитися працювати самостійно;
3) не можна показувати дитині сильну заклопотаність його успіхами, так як він може подумати, що його люблять не просто так, а за успіхи в навчанні: принцип безумовної любові повинен бути присутнім в житті дитини постійно.

Фахівці стверджують, що запорукою успіху в навчанні є три складових:

  • праця самої дитини,
  • час батьків,
  • терпіння.

Таким чином, головними помічниками учня в школі є батьки. І діти обов`язково оцінять допомогу, надану їм, успішність поступово налагодиться.

 

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 30 березня 2017

1. У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.
2. Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».
3. Говоріть стримано, спокійно  і м’яко.
4. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
5. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
6. Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.
7. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати  цьому розпорядкові.
8. Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо.
9. Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних, гучних приятелів.
10. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.
11. Давайте дитині можливість витрачати  надлишкову  енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

 

Поради батькам «Увага! Підліток!»

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 14 лютого 2017

Як вгамувати «вибух» емоцій?

У житті та організмі підлітка відбувається багато змін: гормони вирують, змінюються компанії друзів, з’являються нові захоплення тощо. І врешті збуджений насиченим життям підліток приходить додому та розв’язує конфлікти. Часто звучать заяви на зразок: «Я більше не піду до школи», «Я гулятиму до пізньої ночі» та подібні.

Як реагувати батькам? Передусім, варто заспокоїтись. Нехай дитина проговорить усі свої претензії та бажання без перебивання. Лише тоді і ви висловіть свою думку. Так ви дасте підлітку зрозуміти, що поважаєте його позицію і готові обговорити конкретні питання. Якщо ж почати перебивати дитину, кричати, вважайте, що цюсуперечку ви програли.

Підліток та самоаналіз

Дуже важливим моментом у розмові з підлітками, а згодом і їхньому дорослому житті, є самоаналіз. Якщо людина може розібратися у недоліках ситуації та своїх конкретних промахах, то вирішення проблеми буде швидшим і результативнішим.

Коли обговорюєте з підлітком певну проблему, уникайте різких висловів, повчань та нарікань. Натяками та спрямовуючими питаннями з’ясуйте у дитини, що спричинило таку поведінку. Це можуть бути конфлікти із однолітками, сварка з вчителями, родинні недомовки, творча криза, нещасне перше кохання тощо. Обговоріть це з дитиною, не засуджуючи її при цьому. Спробуйте разом скласти план дій та вирішення проблеми. Спершу дитина займатиметься самоаналізом з вами, згодом навчиться робити це самостійно.

Дитина і самокритика

Часто спроба проаналізувати дії дитини переростає у критику. Грань між самоаналізом та самокритикою дуже тонка. Якщо перше має на меті проаналізувати причини конкретної дії та знайти шляхи вирішення проблеми, то самокритика спрямована на звинувачення дитини у негативних вчинках.

Коли хочете поговорити з дитиною з приводу якоїсь неприємної ситуації, спершу оцініть свій стан. Якщо ви злі та роздратовані, краще відкласти розмову, інакше можете наговорити дитині зайвого. А, здавалося б, звичайні фрази «Я ж тобі говорила!», «Тебе неможливо витримати» та інші здатні закарбуватися у пам’яті дитини та занизити її самооцінку, яку підняти в майбутньому буде не так і легко. Коли ж таки ведете розмову із підлітком, намагайтесь зосередитись на його вчинках, а не ньому самому. Нехай він зрозуміє: поганий не він, а його вчинок.

Як же поводитись батькам підлітка?

1. Дайте дитині більше свободи. Зазвичай, бунти та неслух – це спроби бути самостійним та вийти з-під батьківської опіки.

2. Уникайте повчань. Нудні нотації та розмови з підвищеним голосом не дадуть жодного ефекту. Спокійно та врівноважено поговоріть з дитиною. Пам’ятайте, вона має таке ж право на власну думку, як і ви.

3. Не спрямовуйте своє розчарування на особистість дитини, натомість наголосіть на негативі вчинку.

4. Скандали ніколи не допомагають. Навчіться знаходити компроміс із дитиною.

5. Будьте розумнішими. Якщо не хочете ще більше загострити ситуацію, припиніть провокувати підлітка з його нестабільним вулканом емоцій. Змовчіть, тоді не буде до чого придиратися.

6. Не переходьте на особистості. Коли розмовляєте з дитиною, не потрібно згадувати усі її погрішності. Врешті, як вирішувати конфлікти, діти вчаться у батьків.

7. Ви – приклад. Будьте терпимими та логічними. Не відволікайтесь від основної теми, не показуйте свій страх чи слабкість. Діти все це відчувають і згодом наслідують.

 

Рекомендації для батьків щодо попередження психоемоційних розладів у дітей

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 14 лютого 2017

1. Забезпечити дітям здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів).
2. Слідкувати, щоб діти пили багато води (не менше 2 л на день).
3. Забезпечити нормоване фізичне навантаження.
4. Організувати повноцінний відпочинок, достатній сон.
5. Дозувати час перегляду телевізора та занять із комп’ютером.
6. Контролювати зміст телепрограм, дисків, відеоігор, книг та журналів.
7. Заборонити лихослів’я у домашньому колі.
8. Формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки.
9. Допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів.
10. Розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.
11. Підвищувати авторитет батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон.
12. Ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху.
13. Спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій.
14. Вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості.
15. Виявляти до дитини ніжні почуття, турботу і увагу.
16. Виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.

 

Поради батькам п'ятикласників

Автор матеріалу Ніколаічева Ольга Сергіївна • Розміщено адміністратором 23 січня 2017


1.
Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 

Розклад дзвінків

1 класів
1 урок
8-00 – 9-35
2 урок
8-50 – 9-25
динамічна година
3 урок
10-20 – 10-55
4 урок
11-10 – 11-45
2-11 класів
1 модуль
8-00 – 8-30 - 5'
8-35 – 9-05 - 5'
9-10 – 9-40 - 20'
2 модуль
10-00 – 10-30 - 10'
10-40 – 11-10 - 5'
11-15 – 11-45 - 20'
3 модуль
12-05 – 12-35 - 5'
12-40 – 13-10 - 5'
13-15 – 13-45 - 10'
7 урок
13-55 – 14-40

Дистанційне навчання

Платформа дистанційної освіти E-school для забезпечення рівного доступу учнів з непідконтрольних територій і дітей з особливими потребами до якісної основної або додаткової освіти на дистанційній основі та можливості отримання відповідного документу про освіту державного зразка.

Контакти

84331 
Донецька область 
м.Краматорськ 
вул.Двірцева, б.57а 

тел. (06264) 7-25-28 - приймальня 
           7-42-83 - заступники директора 

e-mail: sch_8@ukr.net

для учнів, які навчаються дистанційно
e-mail: distsch8@gmail.com

для учнів, які навчаються екстерном
e-mail: eksternatzosh8@gmail.com

сайт: www.kramsch8.ho.ua